У вихованні молодого покоління

 перед нами постає важливе завдання:

 прищепити любов до рідної мови, щоб

рідне слово жило, трепетало, грало всіма

барвами і відтінками в душі молодої людини,

щоб слово рідної мови говорило їй про

віковічні багатства народу, про красу

 рідної землі, про народні ідеали і прагнення.

В.Сухомлинський

Василь Олександрович Сухомлинський — учитель з великої літери, один із видатних педагогів сучасності не лише в Україні, а й у всьому світі.

Розроблена ним педагогічна система збагатила науку новаторськими ідеями і положеннями, зробила внесок і в теорію, і в практику навчання та виховання.

«Уся система навчання і розумового розвитку у нинішній школі потребує докорінного наукового вдосконалення»,—зазначав В.Сухомлинський. У його працях дається точний прогноз основних напрямів педагогічного пошуку, тому й сьогодні кожен учитель, який працює за покликанням і любить дітей, може знайти там безцінні поради.

Працюючи в школі, учитель Сухомлинський ділився своїм досвідом співпраці з молодшими школярами, гасло якого зараз формулювалося б як гуманізація, демократизація, індивідуалізація навчання. Уже тоді в педагогічній системі В.Сухомлинського були наявні такі ознаки особистісно орієнтованого навчання:

— зосередження уваги на потребах учня;

— переважання навчального діалогу;

— співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;

— турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;

— пристосування методики до навчальних можливостей дитини;

— стимулювання розвитку і саморозвитку учня..

На уроках української мови та літератури я вже впродовж п'яти років  використовуюособистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, маючи на меті досягнути особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні засоби—ті самі, що і в «Школі радості»:

— неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, а й під час уроків;

— переважання позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок;

— увага до позаурочного життя (походи та екскурсії, театр, гуртки);

— головний критерій у роботі вчителів — терпіння та любов до дітей;

— активна участь батьків у житті школи;

—   дружні стосунки між дітьми в класі.

Важлива складова успіху «Школи радості» — формування успіхів, позитивної щирого відчуття радості життя, бо ж хто не любить своє власне життя, тому недосяжні й інші глибокі почуття. «Де безрадісні почуття, — писав В.Сухомлинський, — там і пригнічений розум, скута душа».

Одна з найважливіших потреб людини — радість спілкування, емоційно-чуттєва насиченість відносин між людьми, яка має велике значення і для навчання та виховання школярів.

  Гортаючи сторінки творів В.О.Сухомлинського, натрапила на статтю «Слово рідної мови». «Викладання мови – найважча справа, - пише великий педагог і мовознавець, - бо це не просто передача знань, практичних умінь і навичок, це передусім виховання. Виховання розуму, формування думки, кропітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного обличчя людини».

  Справді, скільки минуло років від часу публікації статті (1968р.), а завдання вчителя-словесника на сучасному етапі не змінилося. Змінився сам підхід до вивчення дисципліни. Адже сучасний урок української мови та літератури суттєво відрізняється від уроку 70-80-х років. По-перше, змінилося суспільство, умови життя; по-друге, учні, які тепер сидять за партами, докорінно відрізняються від своїх попередників; по-третє, важливу роль відіграє психологічний та моральний фактор – українська мова стала державною, уроки мови та літератури заповнені новим, цікавим фактичним матеріалом з життя історії України, її народу, звичаїв, традицій, який має велике пізнавальне та виховне значення.

  Сучасний урок має наповнюватися і великим фактичним багажем, патріотичним змістом, використанням алгоритмів, опорних конспектів, планів, ситуативних ігор, узагальнюючих таблиць та схем…

  Так як я вже досить тривалий час працювала над вивченням питанняособистісно орієнтованого навчання і маю неабиякий досвід з даної методичної проблеми, то чітко стою на позиції вільного розвитку особистості, яка в процесі навчання зберігає свою неповторну індивідуальність, самобутність та гармонію з довкіллям. Адже найхарактернішою ознакою особистісно орієнтованого типу навчання є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Створити умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявити його індивідуальні особливості на уроках рідної мови та літератури можна шляхом застосування інтерактивної роботи як однієї з форм особистісно орієнтованого навчання.

  На сьогодні я нагромадила чималий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших ( «Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

 Найбільша варіантність представлена повторювально-узагальнюючим уроком. За свою практику проводила такі види уроків: семінар, конференція, залік, диспут, подорож, лекція-літературознавче дослідження, політичний діалог. Зокрема, такі уроки проводила переважно в старших класах.

  Молодші школярі полюбляють уроки, на яких є елементи гри, ситуативні завдання. Звичайно, не всі уроки доцільно перетворювати на гру, але, з метою зацікавлення учнів у вивченні того чи іншого мовного явища. Слід використовувати таку форму роботи.

  Традиційними стали дидактичні ігри типу «Хто більше?» (найґрунтовніше пояснити мовне явище), чи «Хто довше протримає крейду?» (клас об’єднаний у 2 групи, кожен по черзі записує на дошці приклади якогось мовного явища, виграє та команда, яка більше напише і довше протримається біля дошки). На уроках літератури учням подобається розгадувати літературні кросворди, дуже часто складені їхніми товаришами, а не лише вчителем.

  Значні результати дає використання диференційованих завдань: картки, що містять завдання різного рівня складності, дають можливість ефективно, об'єктивно і якомога більше оцінити учнів.

  Проілюструю деякі елементи інтерактивних технологій на уроках рідної мови.

5 клас

Фрагмент №1

Тема: «Дзвінкі і глухі приголосні. Вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г».

Мета : вчити учнів правильно вимовляти та розрізняти дзвінкі та глухі приголосні звуки, які позначаються буквами ґ і г; розвивати навички послідовно  викладати думки; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалити навички роботи учнів  у групах.

  І. Робота в групах з індивідуальними завданнями  ( 3 групи)

1-ша група.  Гра „ П`яте зайве”

                Знайти „ зайве” слово .

Картка №1 1. Город, говорити, гвинт, дзиґа, друг. 2. Грати, ґрати, гуси, агент, згорнути.

                                       Карта №2

          1. Інтелігент, ґелґотати, аґрус, ґанок, ґуля.

          2. Ґрунт, гроші, ґречний, ґринджоли, ґирлиґа.

2-га група.  Лінгвістичне обґрунтування

          У кожній мові є слова  на зразок : грати, ґрати; гулі, ґулі; гніт,ґніт. Пояснити, чи однакові за значенням ці слова? Поставити до них запитання. Скласти з ними речення.

3-тя група. Творче моделювання

Скласти невеликий діалог (5-6 реплік), використовуючи слова: город, говорити, гвинт, дзиґа, друг, гуси, агент, згорнути, інтелігент, ґелґотати, аґрус, ґанок, ґуля, гроші, ґречний, ґринджоли.

ІІ. Вправи-кросворди.

Вписати букви, які утворюють слова, що відрізняються тільки одним звуком – співвідносним глухим або дзвінким звуком.

Варіант І

		г
		х
ж
ш

Варіант ІІ

к			а
ґ			а
		з	а
		с	а

7 клас

Фрагмент № 2

Тема: «Складання і розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації»

Мета: удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалогічні тексти відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із власним досвідом, спостереженнями тощо; використовувати різні типи і види реплік, дотримуватися мовленнєвого етикету; підвищувати мовну й мовленнєву компетентність школярів.

Гра «Мікрофон»

-        висловлювання співрозмовників у діалозі називаються … ;

-        діалог використовується в … формі мовлення;

-        існують такі правила спілкування … ;

-        формули мовленнєвого етикету - … ;

-        під час діалогічного мовлення необхідно дотримуватися таких норм літературної мови: … .

Після опрацювання правил - робота в парах.

1 пара.    Скласти і розіграти діалог відповідно до ситуації, що могла статися у вашому колективі.

2 пара.    Прочитати. Вставити пропущені репліки. Поміркувати, яких реплік бракує в діалогічному тексті. Доповнити його, розподілити ролі й розіграти.

-        Маринко, ти коли приїхала?

-        У ту неділю!

-        …?

-        Я брала участь у конкурсі. Було багато учасників, але я посіла друге місце, бо наполегливо готувалася до цього заходу.

-        …?

-        Моя сестра вступила до університету, тепер вона – студентка.

-        …?

-        Так, вона задоволена своїм досягненням.

-        …?

-        Я бачила її минулого тижня.

-        …?

-        Так, ми ж придбали нову квартиру з телефоном.

-        …?

-        Телефонуй будь-коли за номером 12-65-88.

3пара.Прочитати частину діалогу. Уявити ситуацію і скласти діалогічний текст, який би відповідав нормам і вимогам цієї форми мовлення.

-        Я збираюся в спортивний табір «Спартак». Хлопці були минулого року, їм дуже сподобалося. А ти що будеш робити влітку?

-        Та … А навіщо щось робити? Буду гуляти та і все …

4пара.     Скласти й розіграти діалог на одну з тем: «Два брати», «А ти підготувався?», «Комп'ютерна гра».

5пара.     Прослухати діалоги, складені вашими однокласниками, назвати недоліки у їх змісті, мовному чи мовленнєвому оформленні та вказати на шляхи їх подолання в діалогічній формі.

Далі пари об`єднуються в четвірки.

„ Акваріум”

    Учні обговорюють результати прослуханих  діалогів у групі

    Аргументують спільне рішення

    Доповідають результати.

Вчитель ставить до класу такі запитання:

ü  Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

ü Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?

„ Мікрофон”

Учні висловлюють свої думки, „ передаючи” один одному уявний мікрофон.

Колективна робота:складання пам’ятки

«Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування»

1.    Дотримуватися теми й мети спілкування.

2.    Під час спілкування не перебивати співрозмовника.

3.    Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.

4.    Слухати зацікавлено й доброзичливо.

5.    Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.

6.    Додержуватися етикетних норм і правил поведінки під час  діалогу.

8 клас

Фрагмент №3

Тема: Види обставин за значенням»

Мета: сформувати вміння учнів визначати види обставин; удосконалити навички правильно використовувати різні види обставин у усному та писемному мовленні.

Складання ланцюжка: сформулювати повне визначення обставини як другорядного члена речення

Кожна група (їх чотири) пишуть на аркушах паперу відповідь на поставлене вчителем їй запитання:

1 гр. Що виражає обставина ?

2 гр. З чим пов’язана в реченні ?

3 гр. На які питання відповідає ?

4 гр. Чим виражається ?

Робота в групах:поширити речення обставинами відповідного виду.

1 гр. Дружба оцінюється (часу, місця).

2 гр. Героїзм людини виявляється (способу дії, умови, часу).

3 гр. Олена не могла говорити (причини, часу, умови).

4 гр. Необхідно загартовуватися (мети, причини, часу).

  Велику увагу В.О.Сухомлинський приділяв саме словесному мовленню дитини, вмінню правильно висловлювати свої почуття, побачене й пережите, прекрасне й потворне. Він писав: «Я не уявляю викладання мови без походів і екскурсій по рідному краю, без споглядання картин природи, без виявлення почуттів у словах. На березі річки, у полі, біля нічного багаття, у курені під тихий шум осіннього дощу я вчу дітей висловлювати думки про те, що їх оточує. Радію, що моя любов до слова передається дітям, охоплює їхні думки і почуття. Вони відчувають красу, аромат, найтонші відтінки слова, складають оповідання-мініатюри про природу, пишуть вірші …»

Готуючись до уроку розвитку мовлення в 6 класі з теми «Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису природи із збірки «Етюди рідної землі» В.Сухомлинського «Дуб і Верба»», вирішила повести учнів на невеличку екскурсію в природу, щоб вони споглянули на ці, відомі їм з дитинства,  дерева по-новому. Поспостерігали за цими зовсім різними за своїми зовнішніми показниками представниками рослинного світу, знайшли спільне і відмінне, змогли уявити ці дерева живими істотами, охарактеризувати їх, а вже потім ознайомитися з етюдом-казкою «Дуб і Верба».

Пропоную план уроку розвитку мовлення в 6 класі.

Тема: «Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису природи із збірки «Етюди рідної землі» В.Сухомлинського «Дуб і Верба»».

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати відповідні текстотворчі вміння; удосконалювати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу та удосконалення граматичного ладу школярів, розвивати естетичну й емоційну сфери; сприяти вихованню любові до природи.

План уроку.

І. Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя.

ІІ. Підготовка до роботи над усним переказом.

1.    Робота з підручником (опрацювання пам’ятки  «Як працювати  над усним  переказом»).

2.    Робота над текстом «Дуб і Верба»:

-        читання тексту вчителем

Дуб і Верба

   Виросли над річкою поруч дуб і верба. Перша прокидається весною верба. Встанеш рано-вранці, підеш до річки і бачиш: вербові гілочки немовби в тумані, зеленому, ясному. То розкрилися вербові бруньки. Розкрилися й запахли. Прилетить шпак до верби, сяде на гілочку, зірве зелену бруньку, з'їсть  і заспіває. Весною в нього пісня голосна й весела.

  Вже на вербі й листячко шелестить, а дуб стоїть чорний. Спить дуб, не хоче прокидатися. Кажуть люди, що дуб не прокинеться, поки грім весняний не загримить. Ось уже й грім загримів. Нарешті розкрилися дубові бруньки. Показалися терпкі листочки. Вони з кожним днем стають більші. А влітку листя на дубі міцне, широке, жилаве.

  Як тільки подме холодний вітер, листя на вербі вкривається позолотою. А на дубі вбрання зеленіє. Вже верба все своє золоте вбрання скинула в річку, а дуб ніби й не збирається зимувати. Стоїть собі зелений, немов жито в полі. Тільки морози приносять дубові лихо: листочки скручуються, але не опадають. Так і стоять серед зими – жовті, золоті, вишневі. Немов барвистий кожух.

(163 слова)

-        словникова робота: пояснення лексичних  значень слів, що перебувають у пасивному словнику учнів, добір синонімічних (терпкі, жилаве, позолота, вбрання, барвистий, кожух), бажано записати їх на дошці;

-        як описує дерева автор? За допомогою яких слів

-        визначення теми і головної думки тексту;

-        визначення поєднаних у тексті типів мовлення (розповідь, опис);

-        визначення стилю тексту (художній);

-        колективне складання плану тексту;

-        повторне читання тексту вчителем.

ІІІ. Усне переказування учнями тексту.

ІV. Оцінювання та підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання: написати твір-розповідь з елементами опису дуба і верби під час екскурсії в природу або  фанфік «Дуб і Верба».

Наразі розвиток творчих здібностей в учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення потребує концептуальності, продуманої , цілісної системи роботи зі школярами.

  Тому роботу потрібно провадити послідовно й систематично – тільки за таких умов вона буде давати результати. Послідовність, я вважаю, в  тому, що кожне нове завдання, яке задаю на уроці, спирається на попереднє. З моєю допомогою учні повинні усвідомити, в чому подібність і відмінність усної і писемної мови; повинні знати, що усна мова завжди розрахована на слухове сприйняття і має свого співбесідника.  Розвиток усної мови великою мірою сприяє розвиткові писемної, тому доцільно практикувати відповідні вправи:

– відтворення змісту прослуханого або прочитаного тексту за питаннями, щоб потім переказати його в цілому;

-        переказ прочитаного з використанням ілюстрацій до тексту. Що наочно вказують послідовність змісту;

-        придумування ілюстрацій до опрацьованого тексту з наступним переказуванням його;

-        переказ за поданим планом;

-        розповіді учнів про побачене, пережите.   

У формуванні комунікативної компетентності учнів багато важить словникова робота.

Без повсякчасного використання різноманітних словників годі досконало оволодіти мовою. Наразі роботу над уточненням і збагаченням лексикону учнів проваджу системно, бо, маючи обмежений запас слів, діти часто не розуміють змісту того чи іншого поняття, вони вживають їх у неточному або невластивому їм значенні.  Готуючись до уроків, я виокремлюю ті слова, на яких є потреба загострити увагу учнів, продумую вправи, в процесі яких виконання яких буде пояснено зміст і значеннєві відтінки слів, а також діти вчитимуться вживати ці слова у зв’язному мовленні. У словниковій роботі є свої труднощі. Часто дитина не розуміє слова тому, що позначуваний ним предмет вона знає під іншою назвою. У такому разі замінюю невідому учням назву на відому. Наприклад: обійстя – оселя, господа; байрак – балка, яр, лощина;  аскет – відлюдник, самітник, пустельник та інші. Паралельно з цим на конкретних прикладах розкриваємо поняття багатозначності слів, синонімії та антонімії.

Одне з важливих завдань, яке я ставлю перед собою, - навчити школярів правильно будувати речення різних типів.

Виконуючи вправи, які їм добираю, вони конструюють речення різні за інтонацією(розповідні, спонукальні, питальні), за емоційним забарвленням (окличні, неокличні), а потім озвучують їх. Одночасно набувають умінь складати непоширені й поширені і навпаки. Ефективними, на мій погляд, є такі форми роботи:

-        з поданих слів скласти речення, поставити їх у потрібній формі.

Вишневий, хата, коло, садок.

-        побудувати непоширені речення, логічно поєднавши слова першого і другого рядка.

Зозуля, земля, море, жито.

Колоситься, шумить, парує, кує.

-        поширити речення другорядними членами.

Сонце сховалося. Хурделиця замела. Діти граються.

-        зредагувати речення;

-        закінчити речення;

-        виправити деформований текст, розкривши дужки й поставити слова у потрібній формі.

  Розвиткові комунікативних умінь і навичок сприяє робота з текстом, зокрема проведення усних та письмових переказів і творів. Цей вид діяльності має велике виховне й освітнє значення. Для переказу добираю тексти природознавчого, історичного, героїчного змісту, актуальні з погляду сьогодення.

 Щоб переказати прослухане докладно, послідовно і правильно, учень має запам’ятати зміст, зрозуміти основну думку твору. Тому, перш ніж розпочати підготовчу роботу, ми з учнями виконуємо мовний та стилістичний аналіз тексту, щоб учні засвоїли потрібні слова й вирази. В міру того, як діти набувають навички на цьому етапі роботи, підготовку поступово скорочую й надаю їм щоразу більше самостійності.

 Не менш важливо навчати школярів складати твори розповідного та описового характеру, твори-роздуми, які сприяють розвиткові їхнього мислення, мовлення, творчої думки.

-        Перед будь-якою творчою роботою проводжу бесіду. Разом із учнями обговорюємо тему, складаємо план, добираємо мовний матеріал. Адже діти можуть розповісти лише про те, що вони добре знають.

-        Активізує творчу думку учнів такий вид роботи, як твір за поданим початком із завданням використати власні спостереження над природними явищами, суспільними подіями, зокрема й тими, про які знають із розповідей старших, дати їм оцінку. Наприклад:

Теплий сонячний травневий день. Учні з учителем вирішили прогулятися. Вони зупинилися біля обеліска слави перед входом у парк …

  Далі діти пишуть самостійно, добирають потрібні слова й вирази, послідовно викладають зібраний матеріал.

  На уроках літератури постійно практикую складання усного твору-характеристики літературного персонажа за поданим планом, основою для якого мають стати дитячі переживання та враження від прочитаного.

  Також важливе місце посідають твори за картиною. Навіть найбільш мовчазні діти, розглядаючи художнє полотно, починають міркувати і висловлюватися. Зорові образи збуджують уяву,емоції. Прилучення до мистецтва формує художній смак.

Вагоме місце у формуванні творчої особистості учня відведене діалогу.

Діалогічне спілкування – явище ситуативне, тому цілком зрозуміти його можна тільки в контексті тієї ситуації, в якій створюється мовленнєвий акт. У своїй практиці застосовую такі види діалогу, як диспут, інсценізація, драматизація та гра переважно на уроках літератури. Хоча уроків розвитку зв’язного мовлення з літератури небагато, та намагаюся проводити їх у цікавій формі, саме шляхом діалогічного спілкування: інсценізація уривків із творів; різні форми творчих діалогічних ігор: «Запитання в подарунок», «Мовний етикет». «Шукачі пригод», «А ти знаєш?»; досить поширений і активний вид роботи – діалог-диспут, саме під час обговорення різноманітних важливих проблемних питань учні вчаться висловлювати і аргументувати власні думки,  будувати запитання опонентам, при цьому використовуючи вже набуті навички мовлення.

  Серед уроків  розвитку зв’язного мовлення з мови є окремі, на зразок: складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації. Як приклад хочу навести саме такий вид діяльності в 11 класі. На цьому уроці я за мету ставила удосконалити вміння учнів складати й розігрувати діалоги на самостійно обрану тему в запропонованій ситуації спілкування. Для цієї роботи я об‘єднала їх у 3 групи: «Історики»,  «Дослідники», «Краєзнавці». Кожна група отримала завдання: «Історики» - уявіть, що ви зустріли однокласника дорогою додому з бібліотеки, де за книгою «Верблюжка – перлина України» Григора Г.В. готувалися до самостійної роботи з історії про розбудову рідного села після війни. Обміняйтеся інформацією, використовуючи формули мовленнєвого етикету.

  «Дослідники» - ви маєте намір звернутися в архів по допомогу щодо написання наукової роботи на тему «Відбудова села та роки творення після Другої світової». Використайте формули мовленнєвого етикету.

  « Краєзнавці» - ви оглядаєте експозицію « Верблюжка – роки відбудови» у краєзнавчому музеї. Попросіть директора розповісти про найцікавіші експонати. Використайте формули мовленнєвого етикету.

Важливим елементом мовленнєвого розвитку особистості є формування мовного чуття, тонкого, уважного, вдумливого ставлення до слова, рідної мови. Адже саме слово вчить бачити, відчувати, мислити. Тому моє завдання як вчителя-словесника полягає  в  тому, щоб кожна дитина навчилася самостійно розвивати й удосконалювати власне мовлення на основі образного бачення світу,  відчувати велич і красу рідного слова.

 А навчаю учнів образно мислити саме через бачення світу по-своєму,  а не нав’язую своє, навчаю знаходити асоціації, уявно малювати власні образи, а особливо – переживати почуття. Образне мислення дитини найактивніше працює під час написання творчих робіт різного типу: твору-опису природи, твору-оповідання на основі побаченого, твору-роздуму про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.

  На мій погляд, для того, щоб сформувати мовленнєво компетентну і творчу особистість, одних лише уроків розвитку зв’язного мовлення замало. Повинні бути ще умови,за яких би процес вироблення комунікативних умінь і навичок став бажаним. Я вбачаю високий результат саме у здійсненні безперервного зв’язку між уроками вивчення мовних тем, розвитком зв’язного мовлення, факультативними заняттями і позакласними заходами.

  Тому, формуючи компетентну особистість, передусім  ставлю перед собою завдання:

 - закласти міцний фундамент – збагатити знаннями;

-        Дати обтяжний словниковий запас;

-        Навчити вільно висловлювати думки;

-        Виробити вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати події й оцінювати їх, мати на все власну думку;

-        Навчити орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

Творча спадщина Василя Сухомлинського ба­гатогранна.Багато висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими. Практикую на уроках рідної мови  речення і невеликі тексти, взяті з його тво­рів, що сприяють формуванню високих моральних рис, працелюбності, героїзму, любові до Батьківщини, матері, розвивають поетичність у поглядах на природу. Матеріали використовую для мовно-граматичних завдань,  призначених для роботи з синтаксису і стилістики в 11 класі. Цей цінний доробок учитель-сло­весник може використати на кожному уроці мови й лі­тератури.

Прочитайте текст. Поясніть значення виділеного вислову. Визначте головні члени речень та синтаксичну роль тире.
Виховуй у собі людину — ось що головне. Інжене­ром можна стати за п'ять років, вчитися на людину треба все життя.

Найголовніше в душі — це краса. Краса в широко­му розумінні — це мистецтво і музика, і сердечні сто­сунки з людьми («Листи до сина»).

Прочитайте текст. Поясніть, як ви розумієте зміст ви­діленого речення. Яке слово в кожному абзаці несе основне смислове навантаження? Поясніть вживання розділових зна­ків.
Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, у всіх відношеннях справжня людина.

Наша Батьківщина — це могутнє тисячолітнє дере­во. Тож нехай кожен /з нас буде не сухою, безплід­ною колючкою на цьому дереві, а живою гілкою. Пам'ятай, що наша Батьківщина ніколи не підкорялася ні одному завойовнику. Знай, що справжнього патріота нашої Батьківщини можна убити, спалити, закопати жи­вим у землю, як це робили звірі фашисти, але підкори­ти не можна («Листи до сина»).

Який зміст вкладає автор у текст? Встановіть у складних реченнях незалежну, головну частину і синтаксично залежну, підпорядковану головній частині. Визначте види під­рядних речень.
Батьківщина — це ласкава і вимоглива мати. Бать­ківщині, як рідній матері, боляче, коли ти не станеш справжньою людиною. Живи і працюй так, щоб Бать­ківщина гордилась тобою.

За поданим початком продовжте думку автора свої­ми роздумами. Поясніть вживання розділових знаків.
Людина повинна працювати не тільки для того, щоб добувати собі хліб і одежу, побудувати житло, але і для того, щоб поряд з її будинком завжди цвіли квіти, да­вали радість їй і людям.

Дайте заголовок поданому уривку. Які різновиди ре­чень переважають у тексті — прості чи складні? Визначте бу­дову першого складнопідрядного речення. Назвіть значеннєві відношення між частинами всіх складнопідрядних речень.
Радість праці й гордість за наслідки праці приходять лише до тих, хто матеріальні наслідки добув нелегкими зусиллями, хто землю зросив потом, пережив незрів­нянне почуття духовної єдності.

В першу весну свого шкільного життя діти посадили «Сад матерів» — 31 яблуню і стільки ж кущів виногра­ду. Адже мама — найдорожча і найближча людина. Че­рез 3 роки яблука і виноград принесуть перші плоди. Перше яблуко, перший виноград матері — це і буде наш подарунок. Найсвятіше і найпрекрасніше в житті людини — це мати. І тепер кожну осінь, коли наш сад давав плоди, ми святкували осіннє свято мами. Кожна дитина дарувала матері те, що виростила своїми рука­ми («Серце віддаю дітям»).

Прочитайте текст. Одним-двома реченнями сформу­люйте основну думку. Зробіть синтаксичний розбір кожного речення. Які засоби використовуються для об'єднання речень у складне синтаксичне ціле?
Радість праці — це передусім радість подолання труднощів, горде усвідомлення і переживання того, що ось ми, напружуючи фізичні і духовні сили, вийшли пе­реможцями; піднялись на вершину, до якої довго праг­нули. Шлях до радості праці нелегкий, його можна по­рівняти із напруженням і подвигом альпініста: мало при­ємного і принадного в ходінні по скелях і бескидах, але все це необхідне для того, щоб досягти вершини, утвер­дити свою честь, гідність.

Радість праці — в гордому поступі до вершини, в досягненні перемоги над силами природи.

Прочитайте. Які мовні засоби є показниками емоцій­ного забарвлення тексту? Виділіть речення, значення яких мо­же бути розкрите лише в зв'язному тексті, в поєднанні з іншими реченнями.
В усякій фізичній праці є можливість для творчості. В останні роки перебування в школі, крім праці в майстер­ні, в полі чи на тваринницькій фермі, в життя юнаків та дівчат надійно входить улюблена праця, праця «до душі», що приносить естетичну насолоду. У юнаків — це виро­щування плодових дерев і винограду, різьба по дереву, випилювання і випалювання, радіотехніка; у дівчат — ви­шивання, доглядання квітів. Майстерність, виявлена в цій праці, схожа на художню творчість («Серце віддаю ді­тям»).

Прочитайте. Визначте, яку синтаксичну роль викону­ють однорідні члени речення та узагальнюючі слова при них. Сформулюйте правила про вживання розділових знаків у ре­ченнях з однорідними членами й узагальнюючими словами.

Людина живе не самою лише працею. Радощі праці відкриваються перед нею тільки тоді, коли їй доступні і дорогі радощі, культурні цінності й духовні блага — ху­дожня література, музика, живопис, спорт, подорожі («Серце віддаю дітям»).

Прочитайте речення. Передайте своїми словами ро­зуміння його змісту. Зробіть синтаксичний розбір речення.
Життя повинне переконувати, що лінощі й недбальс­тво зачиняють двері для того, що доступне працьовито­му й старанному.

Прочитайте. Визначте стиль. Які засоби виразності, емоційності використані у тексті? Поясніть розділові знаки.
Тонке відчуття краси природи, захоплення нею — джерело радості буття і розуміння цінності життя. Кра­са природи — мати доброти і сердечності. Замилуван­ня кущем шипшини, на якому палають червоні ягоди, стрункою яблунькою, на якій залишилось кілька пожов­клих листків, кущем помідорів, обпалених диханням першого заморозку, — все це пробуджує в людини ла­гідне, дбайливе ставлення до живого, прекрасного («Серце віддаю дітям»).

Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він на­лежить. Назвіть характерні ознаки цього стилю. Поясніть ужи­вання розділових знаків.
Юні мої друзі, щадіть серце і виховуйте почуття. Пам'ятайте, що в наш час людина з кожним роком усе більше відчуває вплив навколишнього середовища. В ідеї — людина людині друг, товариш і брат — закла­дено глибокий зміст. Бути другом — це значить утвер­джувати в собі людяність.

У тебе будуть діти, пам'ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей («Серце віддаю дітям»).

Перепишіть, поставивши розділові знаки. Визначте мовні засоби, що об'єднують речення в зв'язний текст. До якого типу мовлення належить цей уривок?
Пам'ятай, що двадцять мільйонів кращих синів нашої Батьківщини загинули, оберігаючи тебе. Мільйони мате­рів не знають, де поховані їхні діти. В щасливий день свого життя прийди на могилу героїв. Схили голову, поклади квіти.

Пам'ятай, що у кожного народу є своя святиня — герої, які віддали життя за щастя людства («Листи до сина»).

Прокоментуйте погляди В.Сухомлинського на речі, про які говориться в тексті. Зробіть синтаксичний розбір кож­ного речення.
Мене дуже хвилює споживацьке ставлення деякої частини нашої молоді до духовних цінностей, особливо до музики. Не хочуть вчитися грати на скрипці або на кобзі, не хочуть співати. Насолоджуються музикою, за­писаною на плівці. Натиснув на кнопку — і музика є, не треба вчитися, не треба думати. Так легко дійти до пов­ного отупіння («Листи до сина»).

Прочитайте текст, визначте, до якого стилю він нале­жить. Поясніть розділові знаки в тексті. Розберіть за будовою виділені слова.
Якщо людину з дитинства виховують на красі, на хо­роших книгах, якщо у неї розвивається схильність до переживань, захоплення красою, то навряд чи вона ста­не людиною розбещеною, безсердечною.

Краса, а над усе художні цінності, виховують витон­чену натуру, а чим витонченіша натура, тим гостріше людина сприймає світ і тим більше може дати світу («Листи до сина»).

Прочитайте текст. Замисліться над змістом прочита­ного. Які, на вашу думку, були стосунки В.Сухомлинського із його сином. Визначте стиль тексту й тип мовлення. Зробіть (усно) пунктуаційний аналіз
Пам'ятай, що Батьківщина — це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту. В рідному домі буває і добре, і погане. Якщо ти бачиш погане — не забувай, що це погане в твоїм домі. Над злом в рідному домі злорадствує тільки підла людина. Не відвертайся від зла, зроби так, щоб замість зла в твоєму рідному домі було добро. Ти маєш право говорити про зло в рідно­му домі тільки тоді, коли ти зробив щось хороше. Пра­во сказати одне слово про погане добувається десят­ком добрих справ («Листи до сина»).

Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. Поясніть значення слів любов і кохання, яка відмінність між ними? По­ясніть уживання тире, лапок.
Кохання — це насамперед відповідальність за ту людину, яку ти покохав, за її долю, за її майбутнє. Ко­хати — це значить віддавати коханому сили своєї душі, творити для коханого щастя.

Пам'ятай, що від характеру ставлення чоловіка й жінки до шлюбу, залежить моральна чистота твого жит­тя, сину. Як вогню остерігайся «досвіду» в коханні. Чис­те кохання приносить юнаку змужніння, легковажне ко­хання робить його розбещеним. Немає спеціальної «на­уки кохання», пам'ятай — це наука людяності.

Кохання — найважливіший екзамен людяності.

У викладанні української літератури треба відмовлятися від авторитарної методики навчання й виховання. Вивчати літературу не можна так, як інші навчальні дисципліни, оскільки література - основний навчальний предмет із людинознавства. Як казав В.Сухомлинський: «Ніхто не змусить мене відмовитись від переконання: головним предметом має бути людинознавство». До словесників В. Сухомлинський висував особливі вимоги через те, що плекати творчу дитину, на його думку, може лише творча особистість вихователя. Зміст і характер роботи з книгою зумовлюється завданнями часу й особливостями читацьких інтересів дітей різного віку. Читацькі інтереси треба вивчати не ізольовано від духовного світу дитини, від її розумової, трудової, моральної діяльності.

Потрібно розглядати літературні смаки учнів як наслідок взаємодії підлітка з навколишнім світом. У читацьких інтересах слід вбачати основу для прогнозування розвитку естетичної та емоційної культури учня, розвитку його особистості в цілому.

Своєю педагогічною діяльністю В. Сухомлинський реформував існуючий у ті роки досвід роботи над творами і створив авторську методику письмових робіт, яка й сьогодні творчо використовується.

Літературі В.О. Сухомлинський надавав особливого значення в системі навчальних дисциплін, чим, випереджаючи час, прогнозував функціональний, комунікативно-діяльнісний, творчий підходи до викладання української літератури, які активно утверджуються в практиці сучасної освіти; сформулював методичні положення і рекомендації, що і нині не втратили свого значення.

Новаторські підходи педагога до вивчення літератури роблять навчальний процес ефективним, цікавим, різноманітним, що сприяє формуванню всебічно розвинених, творчих громадян України. Я і мої колеги,  використовуючи педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського, зокрема нестандартні форми проведення уроків (уроки-диспути, уроки-подорожі в природу, семінари, конференції), підтверджуємо дієвість і ефективність таких підходів до вивчення літератури, які стали традиційними.

Працюючи в дослідній лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури, переконалася: лише на діалогічному уроці української літератури школярі навчаються осмислювати життєві явища, давати їм оцінку, висловлювати особисту позицію щодо обговорюваної теми, обмінюватися думками, разом з учителем та однокласниками розв’язувати проблеми і приймати рішення.

Презентую особистісно орієнтований уроку української літератури в 6 класі

«Вивчаємо  «Казку про яян»ЕммиАндієвської. Взаємозв'язокособистостііззовнішнімсвітом»

Мета: вчити учнів виразно й уважно читати казку, застосовувати елементи аналізу прозового твору, допомогти  глибше усвідомити притчовий зміст і художню цінність казки;                                                                                   розвивати навички визначати головну думку твору, ключові фрази, висловлювати свої думки про прочитане;                                                       сприяти вихованню в дітей поваги до морально-етичних цінностей, що допомагають бачити і розуміти красу та приваби світу.

Обладнання: кольорові жетони, паперові витинанки, музичний фонозапис, учнівські ілюстрації до казки, схема «Я і навколишній світ», роздавальний матеріал (картки із завданнями),

Теорія літератури: притча, казка, головна думка.

Хід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність.

Слово вчителя:

Дзвіночок уже пролунав,

Працювати час настав.

Спілкуватись вчитись будемо.

Ми нічого не забудемо.

Діти, а тепер подивіться один на одного, візьміться за руки і подаруйте кожен свою посмішку товаришу зліва й справа. Молодці! То ж розпочинаємо урок.

- Об'єднати шестикласників у три групи (учні по черзі дістають із кошика паперові витинанки (сонечка, посмішки та «веселі чоловічки» )й таким способом об’єднуються в групи), відповідно групи будуть мати назви: «Сонечко», «Посмішка» та «Веселі чоловічки»;  діти протягом заняття будуть заробляти бали «жетонами» відповідного кольору, що означають:  червоний – 4-6 балів, жовтий – 7-9 балів, зелений – 10-12 балів.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1)    Бліц-опитування:

-        коли і де народилася Емма Андієвська?(19 березня 1931 р. в м. Сталіно (нині Донецьк));

-        коли вона емігрувала за кордон? (1943 р.);

-        в якій країні вона мешкає? (у Німеччині);

-        який її творчий доробок? (автор 15 поетичних збірок, 10 прозових книг та багатьох малярських виставок);

-        у письменниці є цикл не зовсім звичайних творів, які об’єднані спільним початком і кінцем, що це за твори? (казки-притчі);

1.    Вправа «Встав пропущені слова чи сполучення слів у речення»

Притча - …     оповідання, яке містить …  в іносказальній, … формі, що схожа на … . (невелике, повчання, алегоричній, байку);

Вона ілюструє … …, торкаючись проблем … та … . (важливу ідею, моралі, загальнолюдських законів)

Висновок: - що ми таким чином пригадали? (дали визначення притчі та наголосили на її  головних ознаках);

-        доведіть, що «Казка про яян» є притчею.

2)    Виразне читання-пошук: учні зачитують епізоди, які їм найбільше запам’яталися, виділяють ірреальні елементи, пояснюють їхню роль.

3)    Коментування учнями своїх ілюстрацій до твору: діти пояснюють, який саме епізод вони відтворили і чому?

2.    Літературний диктант: кожна група отримує по 4 запитання на знання тексту, на які повинна дати чіткі відповіді:

1)    Хто розповідав один одному казки?

2)    Чим займався хлопчик, герой «Казки про яян»?

3)    Як хлопчик потрапив до країни яян?

4)    Що будували яяни?

5)    Чому яяни не відповідають на запитання інших?

6)    Чим харчуються яяни?

7)    Чому дідусь почув хлопчика?

8)    Як можна було вийти з міста?

9)    Чому ніхто з мешканців не міг вийти за місто?

10)         Чому хлопчик вирішив подбати про старого?

11)         Що хотів хлопчик для старого?

12)         Що опинилося за плечима в хлопчика замість дідуся?

ІІІ. Мотивація навчального процесу .

1)    Слово вчителя (на фоні легкої музики).

Я пропоную вам трішечки пофантазувати.

За помахом чарівної палички ви раптом опинилися на безлюдному острові. Ласкаво гріє сонечко, на бездонному синьому небі білі волохаті хмарки. Золотиться дрібний пісочок. Над вашою головою дбайливо розкинула віти розкішна пальма і вабить себе ароматом екзотичних плодів. Поруч виграє діамантами струменів холодне джерело. Здається, все тут є для щасливого, безтурботного життя. Але, мабуть, для кожного з вас на цьому безлюдному острові немає того, що для вас є дуже важливим, необхідним для існування. Що ж це? Скажіть, що чи кого ви б хотіли мати поруч із собою?

(Якщо учні назвали людей (рідних, друзів і т.д.), вони пояснюють, чому?)

2)    «Відкритий мікрофон»: на які роздуми наштовхнула вас хвилина-фантазія? ( аналогія  «Казки про яян»)

3)    Вправа «Продовж речення».

Щоб жити в гармонії з людьми, варто  бути … .

ІV. Формування і вдосконалення вмінь і навичок.

1.    Робота з текстом твору (елементи аналізу)  за групами.

1-ша група.

Відшукати в казці ключові фрази, які б характеризували яян. (Кожен яянин знає тільки своє «я» і тому запитань іншої людини просто не чує …)

2-га група.

Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай виходу із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти ...)

3-тя група.

Записати всі можливі варіанти, які б виражали головну думку твору, вибрати найбільш точний. (Людина не може жити без інших людей; має поважати не лише себе, а й оточуючих; людина сильна дружбою і добротою; гуртом можна подолати всі труднощі ...)

2.    Творча робота.

Визначити, якими зв’язками людина пов’язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми «Я і навколишній світ»).

3.    Експрес-інтерв'ю : «Якби я потрапив до країни Яян» (або «Якби мені дістався мішок із самоцвітами»).

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1) Гра «Допоможи вчителю».

Вчитель: Готуючись до уроку, я прочитала кілька уривків із віршів, афоризмів і розгубилася: який же з них більше підходить до головної думки нашого уроку і міг би стати епіграфом до нього? Допоможіть мені вибрати потрібне, на вашу думку, висловлювання.

Аргументація учнями свого вибору

(діти роблять висновок, що  всі вислови  влучні і тим самим виражають головну думку твору).

VІ. Підсумок уроку.

1.Підрахунок отриманих групами протягом уроку жетонів; визначення найактивнішої ;

2.    Самооцінювання учнів з коментуванням.

VІІ. Домашнє завдання:

1)скласти кросворд за  «Казкою про Яян» ;

2) підготувати усний твір-роздум  «Що є подібного в мені до яянина?»

ПІСЛЯМОВА

   … Працюючи разом з учнями на уроках, з'ясувала, що вони значно краще сприймають і запам’ятовують програмовий матеріал з мови та літератури, коли я застосовую на уроках інтерактивні форми роботи (які, до речі, їм подобаються): «мікрофон», незакінчене речення, мозкова атака, робота в групах, у парах, складання та розігрування діалогів, метод «кубування», складання та розгадування кросвордів, презентації власних та групових творчих робіт та багато інших. Мені ж такі технології дають колосальні можливості допомогти кожній дитині розкритися, зрештою, працювати на уроці зацікавлено та, головне, ефективно: розширюються межі для комунікативної діяльності школяра, мислення, оцінки та самооцінки, культури монологічного та діалогічного мовлення, творчості …