А за
покликом серця й душі,
Бо не можу і дня я прожити
Без дитячих запитань і мрій.
Разом з учнями вчуся я жити
І
радіти кожному дню.
Їх же хочу грамоти вчити
І плекати вінок Кобзарю.
Знаю добре, що я їм потрібна,
Як учитель,
порадник і друг.
Головне
– в їх серцях запалити
Вічний потяг до знань, до наук.
Щоби виросли із них люди,
Щоб вершили великі діла.
Щоб любов дарували повсюди,
Щоб я ними гордитись могла.
С.Шепель
Немає коментарів:
Дописати коментар