У
вихованні молодого покоління
перед нами постає важливе завдання:
прищепити любов до рідної мови, щоб
рідне
слово жило, трепетало, грало всіма
барвами
і відтінками в душі молодої людини,
щоб
слово рідної мови говорило їй про
віковічні
багатства народу, про красу
рідної землі, про народні ідеали і прагнення.
В.Сухомлинський
Гортаючи сторінки творів В.О.Сухомлинського,
натрапила на статтю «Слово рідної мови». «Викладання мови – найважча справа, -
пише великий педагог і мовознавець, - бо це не просто передача знань,
практичних умінь і навичок, це передусім виховання. Виховання розуму,
формування думки, кропітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного
обличчя людини».
Справді, скільки минуло років від часу
публікації статті (1968р.), а завдання вчителя-словесника на сучасному етапі не
змінилося. Змінився сам підхід до вивчення дисципліни. Адже сучасний урок
української мови та літератури суттєво відрізняється від уроку 70-80-х років.
По-перше, змінилося суспільство, умови життя; по-друге, учні, які тепер сидять
за партами, докорінно відрізняються від своїх попередників; по-третє, важливу
роль відіграє психологічний та моральний фактор – українська мова стала державною,
уроки мови та літератури заповнені новим, цікавим фактичним матеріалом з життя
історії України, її народу, звичаїв, традицій, який має велике пізнавальне та
виховне значення.
Сучасний урок має наповнюватися і великим
фактичним багажем, патріотичним змістом, використанням алгоритмів, опорних
конспектів, планів, ситуативних ігор, узагальнюючих таблиць та схем…
Так як я вже досить тривалий час працюю над
проблемою особистісно орієнтованого навчання, то чітко стою на позиції вільного
розвитку особистості, яка в процесі навчання зберігає свою неповторну
індивідуальність, самобутність та гармонію з довкіллям. Адже найхарактернішою
ознакою особистісно орієнтованого типу навчання є те, що активними співтворцями
навчально-виховного процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен
школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Створити
умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявити його індивідуальні
особливості на уроках рідної мови та літератури можна шляхом застосування
інтерактивної роботи як однієї з форм особистісно орієнтованого навчання.
На сьогодні я нагромадила чималий арсенал
прийомів інтерактивного навчання від найпростіших ( «Робота в парах»,
«Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий
штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії,
дебати.
Найбільша варіантність представлена
повторювально-узагальнюючим уроком. За свою практику проводила такі види
уроків: семінар, конференція, залік, диспут, подорож, лекція-літературознавче
дослідження, політичний діалог. Зокрема, такі уроки проводила переважно в
старших класах.
Молодші школярі полюбляють уроки, на яких є
елементи гри, ситуативні завдання. Звичайно, не всі уроки доцільно
перетворювати на гру, але, з метою зацікавлення учнів у вивченні того чи іншого
мовного явища. Слід використовувати таку форму роботи.
Традиційними стали дидактичні ігри типу «Хто
більше?» (найґрунтовніше пояснити мовне явище), чи «Хто довше протримає
крейду?» (клас об’єднаний у 2 групи, кожен по черзі записує на дошці приклади
якогось мовного явища, виграє та команда, яка більше напише і довше
протримається біля дошки). На уроках літератури учням подобається розгадувати
літературні кросворди, дуже часто складені їхніми товаришами, а не лише
вчителем.
Значні результати дає використання
диференційованих завдань: картки, що містять завдання різного рівня складності,
дають можливість ефективно, об'єктивно і якомога більше оцінити учнів.
Проілюструю деякі елементи інтерактивних
технологій на уроках рідної мови.
5 клас
Фрагмент №1
Тема: «Дзвінкі і глухі приголосні. Вимова звуків, що позначаються буквами ґ
і г».
Мета : вчити учнів правильно вимовляти
та розрізняти дзвінкі та глухі приголосні звуки, які позначаються буквами ґ і г;
розвивати навички послідовно викладати
думки; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалити навички
роботи учнів у групах.
І. Робота в групах з індивідуальними
завданнями ( 3 групи)
1-ша група.
Гра „ П`яте
зайве”
Знайти „ зайве” слово .
Картка №1
1. Город, говорити, гвинт, дзиґа, друг.
2. Грати, ґрати, гуси, агент, згорнути.
|
1.
Інтелігент, ґелґотати, аґрус, ґанок, ґуля.
2.
Ґрунт, гроші, ґречний, ґринджоли, ґирлиґа.
2-га група.
Лінгвістичне обґрунтування
У кожній мові є слова на зразок :
грати, ґрати; гулі, ґулі; гніт, ґніт. Пояснити, чи однакові за значенням
ці слова? Поставити до них запитання. Скласти з ними речення.
3-тя група. Творче моделювання
Скласти
невеликий діалог (5-6 реплік), використовуючи слова: город, говорити, гвинт,
дзиґа,
друг, гуси, агент, згорнути, інтелігент, ґелґотати,
аґрус, ґанок, ґуля, гроші, ґречний, ґринджоли.
ІІ. Вправи-кросворди.
Вписати
букви, які утворюють слова, що відрізняються тільки одним звуком –
співвідносним глухим або дзвінким звуком.
Варіант І
г
|
||
х
|
||
ж
|
||
ш
|
Варіант ІІ
к
|
а
|
||
ґ
|
а
|
||
з
|
а
|
||
с
|
а
|
7 клас
Фрагмент № 2
Тема: «Складання і розігрування діалогів відповідно до
запропонованої ситуації»
Мета: удосконалювати
мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалогічні тексти
відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із власним
досвідом, спостереженнями тощо; використовувати різні типи і види реплік,
дотримуватися мовленнєвого етикету; підвищувати мовну й мовленнєву
компетентність школярів.
Гра «Мікрофон»
-
висловлювання співрозмовників у діалозі називаються … ;
-
діалог використовується в … формі мовлення;
-
існують такі правила спілкування … ;
-
формули мовленнєвого етикету - … ;
-
під час діалогічного мовлення необхідно дотримуватися таких норм
літературної мови: … .
Після опрацювання правил - робота в парах.
1 пара. Скласти і розіграти діалог відповідно до
ситуації, що могла статися у вашому колективі.
2 пара.
Прочитати. Вставити пропущені репліки. Поміркувати, яких реплік бракує в
діалогічному тексті. Доповнити його, розподілити ролі й розіграти.
-
Маринко, ти коли приїхала?
-
У ту неділю!
-
… ?
-
Я брала участь у конкурсі. Було багато учасників, але я посіла друге
місце, бо наполегливо готувалася до цього заходу.
-
…?
-
Моя сестра вступила до університету, тепер вона – студентка.
-
…?
-
Так, вона задоволена своїм досягненням.
-
…?
-
Я бачила її минулого тижня.
-
…?
-
Так, ми ж придбали нову квартиру з телефоном.
-
…?
-
Телефонуй будь-коли за номером 12-65-88.
-
3пара. Прочитати
частину діалогу. Уявити ситуацію і скласти діалогічний текст, який би
відповідав нормам і вимогам цієї форми мовлення.
-
Я збираюся в спортивний табір «Спартак». Хлопці були минулого року, їм
дуже сподобалося. А ти що будеш робити влітку?
-
Та … А навіщо щось робити? Буду гуляти та і все …
4пара.
Скласти й розіграти діалог на одну з тем: «Два брати», «А ти
підготувався?», «Комп'ютерна гра».
5пара.
Прослухати діалоги, складені вашими однокласниками, назвати недоліки у
їх змісті, мовному чи мовленнєвому оформленні та вказати на шляхи їх подолання
в діалогічній формі.
Далі пари об`єднуються в четвірки.
„ Акваріум”
Учні обговорюють результати прослуханих
діалогів у групі Аргументують спільне рішення Доповідають результати.
Вчитель ставить до класу такі запитання:
ü Чи погоджуєтесь ви з думкою
групи?
ü Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?
„ Мікрофон”
Учні
висловлюють свої думки, „ передаючи” один одному уявний мікрофон.
Колективна робота: складання пам’ятки
«Як вести діалог і дотримуватися вимог
спілкування»
1.
Дотримуватися теми й мети спілкування.
2.
Під час спілкування не перебивати
співрозмовника.
3.
Будувати репліки так, щоб заохотити
співрозмовника висловити власну думку.
4.
Слухати зацікавлено й доброзичливо.
5.
Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не
образити співрозмовника.
6.
Додержуватися етикетних норм і правил поведінки
під час діалогу.
8 клас
Фрагмент №3
Тема: Види обставин за значенням»
Мета: сформувати вміння учнів визначати види обставин; удосконалити
навички правильно використовувати різні види обставин у усному та писемному
мовленні.
Складання ланцюжка: сформулювати повне визначення обставини
як другорядного члена речення
Кожна
група (їх чотири) пишуть на аркушах паперу відповідь на поставлене вчителем їй
запитання:
1
гр. Що виражає обставина ?
2
гр. З чим пов’язана в реченні ?
3
гр. На які питання відповідає ?
4
гр. Чим виражається ?
Робота в групах: поширити
речення обставинами відповідного виду.
1
гр. Дружба оцінюється (часу, місця).
2
гр. Героїзм людини виявляється (способу дії, умови, часу).
3
гр. Олена не могла говорити (причини, часу, умови).
4
гр. Необхідно загартовуватися (мети, причини, часу).
Наразі розвиток творчих
здібностей в учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення потребує
концептуальності, продуманої , цілісної системи роботи зі школярами.
Тому роботу потрібно провадити послідовно й
систематично – тільки за таких умов вона буде давати результати. Послідовність,
я вважаю, в тому, що кожне нове
завдання, яке задаю на уроці, спирається на попереднє. З моєю допомогою учні
повинні усвідомити, в чому подібність і відмінність усної і писемної мови;
повинні знати, що усна мова завжди розрахована на слухове сприйняття і має
свого співбесідника. Розвиток усної мови
великою мірою сприяє розвиткові писемної, тому доцільно практикувати відповідні
вправи:
– відтворення змісту прослуханого або
прочитаного тексту за питаннями, щоб потім переказати його в цілому;
-
переказ прочитаного з використанням ілюстрацій до тексту.
Що наочно вказують послідовність змісту;
-
придумування ілюстрацій до опрацьованого тексту з
наступним переказуванням його;
-
переказ за поданим планом;
-
розповіді учнів про побачене, пережите.
У формуванні комунікативної компетентності
учнів багато важить словникова робота. Без повсякчасного використання
різноманітних словників годі досконало оволодіти мовою. Наразі роботу над
уточненням і збагаченням лексикону учнів проваджу системно, бо, маючи обмежений
запас слів, діти часто не розуміють змісту того чи іншого поняття, вони
вживають їх у неточному або невластивому їм значенні. Готуючись до уроків, я виокремлюю ті слова,
на яких є потреба загострити увагу учнів, продумую вправи, в процесі яких
виконання яких буде пояснено зміст і значеннєві відтінки слів, а також діти
вчитимуться вживати ці слова у зв’язному мовленні. У словниковій роботі є свої
труднощі. Часто дитина не розуміє слова тому, що позначуваний ним предмет вона
знає під іншою назвою. У такому разі замінюю невідому учням назву на відому.
Наприклад: обійстя – оселя, господа;
байрак – балка, яр, лощина; аскет –
відлюдник, самітник, пустельник та інші. Паралельно з цим на конкретних
прикладах розкриваємо поняття багатозначності слів, синонімії та антонімії.
Одне з
важливих завдань, яке я ставлю перед собою, - навчити школярів правильно
будувати речення різних типів. Виконуючи вправи, які їм добираю, вони
конструюють речення різні за інтонацією(розповідні, спонукальні, питальні), за
емоційним забарвленням (окличні, неокличні), а потім озвучують їх. Одночасно
набувають умінь складати непоширені й поширені і навпаки. Ефективними, на мій
погляд, є такі форми роботи:
-
з поданих слів скласти речення, поставити їх у потрібній
формі.
Вишневий, хата, коло, садок.
-
побудувати непоширені речення, логічно поєднавши слова
першого і другого рядка.
Зозуля, земля, море, жито.
Колоситься, шумить, парує, кує.
-
поширити речення другорядними членами.
Сонце сховалося. Хурделиця замела. Діти граються.
-
зредагувати речення;
-
закінчити речення;
-
виправити деформований текст, розкривши дужки й поставити
слова у потрібній формі.
Розвиткові комунікативних умінь і навичок
сприяє робота з текстом, зокрема проведення усних та письмових переказів і
творів. Цей вид діяльності має велике виховне й освітнє значення. Для переказу
добираю тексти природознавчого, історичного, героїчного змісту, актуальні з
погляду сьогодення.
Щоб переказати прослухане докладно, послідовно
і правильно, учень має запам’ятати зміст, зрозуміти основну думку твору. Тому,
перш ніж розпочати підготовчу роботу, ми з учнями виконуємо мовний та
стилістичний аналіз тексту, щоб учні засвоїли потрібні слова й вирази. В міру
того, як діти набувають навички на цьому етапі роботи, підготовку поступово
скорочую й надаю їм щоразу більше самостійності.
Не менш важливо навчати школярів складати
твори розповідного та описового характеру, твори-роздуми, які сприяють
розвиткові їхнього мислення, мовлення, творчої думки.
-
Перед будь-якою
творчою роботою проводжу бесіду. Разом із учнями обговорюємо тему, складаємо
план, добираємо мовний матеріал. Адже діти можуть розповісти лише про те, що
вони добре знають.
-
Активізує творчу думку учнів такий вид роботи, як твір за
поданим початком із завданням використати власні спостереження над природними
явищами, суспільними подіями, зокрема й тими, про які знають із розповідей
старших, дати їм оцінку. Наприклад:
Теплий сонячний травневий день. Учні з учителем вирішили
прогулятися. Вони зупинилися біля обеліска слави перед входом у парк …
Далі діти пишуть самостійно, добирають
потрібні слова й вирази, послідовно викладають зібраний матеріал.
На уроках літератури постійно практикую
складання усного твору-характеристики літературного персонажа за поданим
планом, основою для якого мають стати дитячі переживання та враження від
прочитаного.
Також важливе місце посідають твори за
картиною. Навіть найбільш мовчазні діти, розглядаючи художнє полотно, починають
міркувати і висловлюватися. Зорові образи збуджують уяву,емоції. Прилучення до
мистецтва формує художній смак.
Вагоме місце у формуванні творчої особистості
учня відведене діалогу. Діалогічне спілкування – явище ситуативне, тому цілком
зрозуміти його можна тільки в контексті тієї ситуації, в якій створюється
мовленнєвий акт. У своїй практиці застосовую такі види діалогу, як диспут,
інсценізація, драматизація та гра переважно на уроках літератури. Хоча уроків
розвитку зв’язного мовлення з літератури небагато, та намагаюся проводити їх у
цікавій формі, саме шляхом діалогічного спілкування: інсценізація уривків із
творів; різні форми творчих діалогічних ігор: «Запитання в подарунок», «Мовний
етикет». «Шукачі пригод», «А ти знаєш?»; досить поширений і активний вид роботи
– діалог-диспут, саме під час обговорення різноманітних важливих проблемних
питань учні вчаться висловлювати і аргументувати власні думки, будувати запитання опонентам, при цьому
використовуючи вже набуті навички мовлення.
Серед уроків
розвитку зв’язного мовлення з мови є окремі, на зразок: складання
діалогів відповідно до запропонованої ситуації. Як приклад хочу навести саме
такий вид діяльності в 11 класі. На цьому уроці я за мету ставила удосконалити
вміння учнів складати й розігрувати діалоги на самостійно обрану тему в
запропонованій ситуації спілкування. Для цієї роботи я об‘єднала їх у 3 групи:
«Історики», «Дослідники», «Краєзнавці».
Кожна група отримала завдання: «Історики» - уявіть, що ви зустріли однокласника
дорогою додому з бібліотеки, де за книгою «Верблюжка – перлина України» Григора
Г.В. готувалися до самостійної роботи з історії про розбудову рідного села
після війни. Обміняйтеся інформацією, використовуючи формули мовленнєвого етикету.
«Дослідники» - ви маєте намір звернутися в
архів по допомогу щодо написання наукової роботи на тему «Відбудова села та
роки творення після Другої світової». Використайте формули мовленнєвого
етикету.
« Краєзнавці» - ви оглядаєте експозицію «
Верблюжка – роки відбудови» у краєзнавчому музеї. Попросіть директора
розповісти про найцікавіші експонати. Використайте формули мовленнєвого
етикету.
Важливим елементом мовленнєвого розвитку
особистості є формування мовного чуття, тонкого, уважного, вдумливого ставлення
до слова, рідної мови. Адже саме слово вчить бачити, відчувати, мислити. Тому
моє завдання як вчителя-словесника полягає
в тому, щоб кожна дитина
навчилася самостійно розвивати й удосконалювати власне мовлення на основі
образного бачення світу, відчувати велич
і красу рідного слова. А навчаю учнів образно мислити саме через бачення світу
по-своєму, а не нав’язую своє, навчаю знаходити
асоціації, уявно малювати власні образи, а особливо – переживати почуття.
Образне мислення дитини найактивніше працює під час написання творчих робіт
різного типу: твору-опису природи, твору-оповідання на основі побаченого,
твору-роздуму про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.
На мій погляд, для того, щоб сформувати
мовленнєво компетентну і творчу особистість, одних лише уроків розвитку
зв’язного мовлення замало. Повинні бути ще умови,за яких би процес вироблення
комунікативних умінь і навичок став бажаним. Я вбачаю високий результат саме у
здійсненні безперервного зв’язку між уроками вивчення мовних тем, розвитком
зв’язного мовлення, факультативними заняттями і позакласними заходами.
Тому, формуючи компетентну особистість,
передусім ставлю перед собою завдання: -
закласти міцний фундамент – збагатити знаннями;
-
Дати обтяжний словниковий запас;
-
Навчити вільно висловлювати думки;
-
Виробити вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати
події й оцінювати їх, мати на все власну думку;
-
Навчити орієнтуватися у великому потоці інформації,
вибирати з нього основне.
Учитель – головна рушійна сила в забезпеченні
процесу формування самоосвітньої компетентності учнів. Від нього передусім
залежать результати, яких досягнуть учні. Тому хочу продемонструвати рівень
зростання результатів учнів за участю їх у районних олімпіадах з української
мови і літератури, конкурсі ім. П.Яцика, конкурсі ім. Т.Шевченка протягом
останніх 4 років:
2011 рік – ІІ місце – олімпіада
(учениця 9 кл. Дем'янюк Софія);
І місце – конкурс ім. П.Яцика (учениця 7 кл.
Кулик Анастасія);
ІІІ місце –
конкурс ім. Т.Шевченка (учениця 10 кл. Шепель Катерина);
2012 рік – олімпіада:
І місце - учениця 11 кл.
Шепель Катерина;
ІІ місце – учениця 10 кл. Дем'янюк Софія;
ІІІ місце – учениця 8 кл. Долгерт Юлія;
І місце - конкурс ім. П.Яцика (учениця 10 кл.
Дем'янюк Софія);
І місце - конкурс ім. Т.Шевченка
(учениця 11 кл. Шепель Катерина);
ІІ місце - конкурс ім. Т.Шевченка
(учениця 8 кл. Долгерт Юлія);
2013 рік - олімпіада:
ІІ місце - учениця 9 кл. Долгерт Юлія;
ІІІ місце - конкурс ім. П.Яцика (учениця 11 кл. Дем'янюк Софія);
ІІ місце - конкурс ім. Т.Шевченка (учениця 5 кл. Кулик Анжеліка);
ІІІ місце - конкурс ім. Т.Шевченка (учениця 9 кл. Долгерт Юлія);
2014 рік
ІІ місце - конкурс ім. Т.Шевченка (учениця 10 кл. Долгерт Юлія)...
Немає коментарів:
Дописати коментар